Проповідь о. Любомира Яворського на Вісімнадцяту неділю по Зісланні Святого Духа

«Ще минулої неділі ми відзначали Воздвиження Чесного Хреста, сьогодні є Віддання цьому святу, коли ми дивимося на Господній Хрест, який Він на себе прийняв. Сьогодні ми дивимось на хрест свій, який мене супроводжує, який є завжди зі мною. Що є це „мій хрест“? Задаймо собі таке запитання. Чи я знаю, що це є таке? Пригадуєте, коли Ісуса розіп’яли, Він був поміж двох розбійників і, властиво, ці два розбійники зараз направляють нас на думку, що хрест може мати два виміри. Один хрест — коли людина по заслузі, по об’єктивності, по своєму життю, отримує терпіння. Бо через те, що веде спосіб свого життя так, через гріх, заслуговує на терпіння. І очевидно, що це терпіння ми не можемо назвати своїм хрестом. Це є вибір людини. Гріх породжує терпіння, а не щастя, не радість, не спокій. Тільки терпіння зі страждаючим Христом приводить до Воскресіння. І це другий момент, яким може бути хрест».

Проповідь о. Любомира Яворського в Патріаршому соборі Воскресіння Христового на Вісімнадцяту неділю по Зісланні Святого Духа (4 жовтня 2015 року).

Дивіться також