"Без права на забуття". Рубець у пам'яті: Ганна Андріюк

Ганна Андріюк нині живе у Дубні, сама ж родом з Тернопільщини. Не зважаючи на все, що довелося їй пережити вона не втратила людяності, не озлобилася на світ, а щиро просила й просить у Господа порятунку для нього. В її історії є страшні моменти катувань і тортур... Інколи їй здається, що то був сон, та рубці на колінах стверджують про реальність того,що вона згадує. Дякувати Богові, це лише спогади… Укотре за день вклякне перед образами й старі як світ, мудрі як всесвіт слова молитви стануть їй на підтримку, відженуть той страх болю, ту важку ману спогадів. Забула б з радістю – несила. Й так несе цей спогад все життя. Чи болить досі – вряд чи, Господь й молитви лікують рани… І ця теж затяглася, відболіла. Лишився рубець, грубезний. Довжиною у десятиліття. Рубець у пам’яті.