Про спільноту учнів у Євангелії Марка

9 березня 2025

У цьому Святому Році разом із Церквою чинимо паломництво до витоків нашого покликання, джерела нашого народження. У минулій зустрічі ми слухали враз із усіма слова першого «Євангелія — Царства». «Те Царство являється людям у Христових словах, в його ділах і в його присутності. Справді-бо, слово Господнє прирівнюється до зерна, яким засівають ниву (пор. Мк 4,14): хто його з вірою слухає і зачислений до малого стада Христового (пор. Лк 12,32) — той прийняв і саме його Царство; а відтак зерно уже власною силою сходить і росте аж до часу жнив (пор. Мк 4,26–29)» (Світло народів, 5).

Євангеліє Марка вважають за «путівник» учня, того котрий готується до святого Хрещення. Тому можемо вважати, що вчитуючись в сам тест Євангелії шукаємо відповіді на фундаментальні питання, які ставить той котрий зустрів Ісуса і почув його слова. Сьогоднішній уривок вказує нам на покликання Апостолів. Ми вже чули у попередній зустрічі, як Господь з увагою приглядався до чотирьох рибалок і як покликав їх, тоді коли вони працювали. «Йдучи» з Галилеї до Єрусалима, з безлюдної пустелі через залюднені міста, Ісус збирає учнів, щоб ввірити їм місію, завдання. Можемо прослідкувати динаміку покликання Дванадцятьох, так часто називатиме Марко групу найближчих до Господа Апостолів. З віршів 13–15 розуміємо, що Ісус сам обирає групу учнів, яких хоче мати найближче себе. Сходячи на гору Ісус залишає за собою увесь натовп, який юрбиться. Відділяє від многоти тих, котрі слідують за ним. У Святому Письмі гора вказує на місце об’явлення Бога і Його присутність. Сам опис установлення «покликаних» не вирізняється деталями та описами, як ми це чули минулого разу.

Марко представляючи цей важливий момент показує Ісуса як той хто є важливим і хто бере на себе всю ініціативу. Вони мають бути при Ньому і знати, що Ним є послані. Бути з Ісусом означає створювати, формувати спільноту і зростати як спільнота в якій Він є основою. Друге завдання, яке стоїться перед учнями звіщати добру новину (євангеліє) і силою отриманою від Учителя звільняти людей виганяючи бісів, що знищують життя людей відділяючи їх від спільноти.

Так народжується перша спільнота Нового Завіту, спільнота «образ» — Церкви, яка мандрує за Ісусом і є свідками Його діяння.