Митрополит Андрей Шептицький. Шоколадна фабрика

6 вересня 2015

Першу українську кондитерську фабрику заснувала перша українська жінка-підприємець. Втілити свою мрію Климентина Авдикович змогла завдяки інвестиціям митрополита Андрея Шептицького. Це солодка історія з гірчинкою. Підприємиця народилась у багатодітній сім’ї священика на Тернопільщині 27 липня 1884 року. У 1902 році вийшла заміж за викладача перемишльської гімназії Ореста Авдиковича, однак подружнє життя обірвалось — через 16 років чоловік помер і довелось шукати способів прогодувати двох діток. Климентина пригадала, що коли лікувала чоловіка у Відні, навчилась робити помадки в одного місцевого цукерника. Вона продала свою швейну машинку і купила мішок цукру — так почала робити помадки, самотужки розносила готову продукцію по крамницях. Справи пішли добре і Климентина заснувала невеличке підприємство у 1922 році у Перемишлі, того ж року переїхала до Львова.

Вона вірила у зміцнення української нації шляхом створення бізнесу. У цьому вона мала однодумця — митрополита Андрея Шептицького. У 1924 році вона заснувала з ним спільне підприємство — парову цукеркову фабрику «Фортуна Нова», проектна потужність якої після добудови та модернізації становила 5 тон продукції в день. Митрополит інвестував у підприємство Климентини Авдикович 46000 доларів США. Сьогодні ця сума має купівельну спроможність півмільйона доларів. Шептицький також надав її підприємству власні приміщення на вулиці Кордецького (нині Олени Степанівни).

Фабрика запрацювала і постійно розвивалась. До прикладу, весною 1927 року підприємство збувало тонну продукції в день. Однак фірма мала фінансові проблеми: борги, нестача обігових грошей, стрибки курсу долара… Також було недостатньо оптових закупників — Авдикович скаржилась, що українські кооперативи маючи можливість не купували достатньо солодощів. Та на допомогу приходили якщо не Шептицький, то інституції, які підтримував та фундував Шептицький: «Народна торгівля», Земельний банк гіпотечний.

Засновниця дбала про промоцію — «Фортуна» мала рекламний відділ, низку крамниць. Покупці були у захваті від серії «Солодка історія України» — на шоколадках красувалися портрети українських монархів та гетьманів. Упаковки «Фортуни Нової» розробляли відомі українські художники М. Бутович, С. Гординський, Л. Левицький та інші. Майстер М. Бумба зі Сколе виготовляв дерев’яні коробочки для помадок. Солодощами смакували не тільки на Західній Україні, але й у Європі та Америці.

З приходом більшовиків підприємство було націоналізоване і перетворене на Львівську кондитерську фабрику № 3. На той час на підприємстві працювало понад 100 робітників. Нині перше українське підприємство цукерок «Фортуна нова» вважають попередницею кондитерської фірми «Світоч».

Новини УГКЦ

12 грудня Церковний дзвін став дзвоном пам’яті за загиблими воїнами України
12 грудня Постійний Синод УГКЦ обговорив стан підготовки головної теми Синоду Єпископів 2020 року «Еміграція, поселення і глобальна єдність УГКЦ»
12 грудня Храм на Аскольдовій могилі радянська влада і закривала, і перетворювала на ресторан…
12 грудня У Львові відбувся інавгураційний круглий стіл Центру екобогослов’я і сталого розвитку УКУ
12 грудня Про завдання та виклики Світового конгресу українців та української діаспори говорили у катедрі Святого Володимира Великого в Парижі
12 грудня 13 грудня відбудеться проща до івано-франківського собору Воскресіння Христового
12 грудня Вийшов друком щоденник буковинського священника Келестина Костецького «Записи душпастиря»
12 грудня У рамках підготовки до 300-ліття Замойського собору в УКУ відбувся семінар