Митрополит Андрей Шептицький. Кооперація

13 вересня 2015

З часів скасування кріпацтва кооперативи для українців слугували самообороною від економічного визиску і були чи не єдиним шляхом поправити власний добробут за винятком, звісно ж, виїзду за кордон на заробітки. Андрей Шептицький робив усе можливе для розвитку української кооперації.

В одному з пастирських послань знаходимо такі його слова: «Лучіться разом, заводіть по ваших селах крамниці христіянські, шпихлірі громадські і всякі інші пожиточні установи. У нас священників, знайдете завсігди не лиш пораду, але, о скілько оно буде в наших силах, також і поміч». Іншим своїм архіпастирським посланням у 1904 році Андрей Шептицький прямо зобов’язав священиків творити та очолювати коопе¬ративні організації на місцях. Окрім богословських знань, за переконанням Шептицького, парохи повинні опановувати й світські ремесла — торгівлю, бухгалтерію, кооперацію, землеробство.

Митрополит заснував у 1908 році кооперативний ліцей у Львові, першу українську сільськогосподарську школу товариства «Просвіта» в Миловані поблизу Галича із молочарським, садівничо-городничим і господарським відділами, а також першу сільськогосподарську школу для сільських господинь у Коршеві Коломийського повіту, де знаходилась також садівнича школа. Під патронатом митрополичого ординаріату створено українське ремісничо-промислове товариство «Зоря», де молодих хлопців навчали торгівлі. Андрей Шептицький також запровадив правило: якщо монаше згромадження хоче отримувати гроші з митрополичого фонду, то мусить при монастирі створити освітній заклад, відтак при обителях з’явилось чимало господарських шкіл.

До початку Першої світової війни на західноукраїнських землях діяло до 1500 кооперативів. 60-ма відсотками усіх керували священики, а в решті священик очолював ревізійну комісію.

Митрополит підтримував грошима найбільші українські кооперативи: «Центросоюз», «Маслосоюз» та «Хлібосоюз». До прикладу, українська кооперативна спілка «Маслосоюз» отримала від митрополита в 1932 році приміщення для своєї нової молочарні в одному з будинків по вул. Городоцькій, за який могла платити впродовж 20 років. Митрополит придбав для цієї організації перші 20 автомобілів, для того, щоб була більш конкурентоздатною і швидко доставляла продукцію, яка не може довго зберігатися. Зі свого боку «Маслосоюз» видавав купони на молоко, а митрополичий секретаріат розділяв їх між бідними жителями Львова.

Андрей Шептицький виступив співзасновником Земельного банку гіпотечного, який кредитував українські кооперативи, митрополит виступав поручителем позик. Завдяки злагодженим діям у 1936 році виторг українських молочарських спілок Галичини майже вдвічі перевищував оборот того ж числа польських кооперативів. Спільними зусиллями у 30-х роках українці Галичини контролювали цілі сегменти економіки Польщі.

Митрополит як талановитий топ-менеджер зібрав команду фахівців, які утворили своєрідний Кабмін при УГКЦ, який вирішував господарські проблеми галичан. «Міністром фінансів» у цьому уряді виступив отець Тит Войнаровський, який управляв справами Церкви та інвестиціями Шептицького (створення Національного музею, Народної Лічниці, санаторіїв, шкіл).
Посвячуючи 3 червня 1934 р. прапор української кооперації, митрополит так сформулював своє бачення її ролі: «На кооперації в переважній частині спирається добробут народу. Через кооперацію, через організацію, через скупчування наших сил, через порядок і єдність ми вдесятеро множимо наші економічні сили, наш добуток».

Шептицький надихнув багатьох підприємців працювати за принципами християнської моралі, солідарності та відчуття громадянського обов’язку, багато з них почали займатися благодійництвом: підтримували українських митців, освітні та наукові організації, талановитих студентів.

Новини УГКЦ

12 грудня Церковний дзвін став дзвоном пам’яті за загиблими воїнами України
12 грудня Постійний Синод УГКЦ обговорив стан підготовки головної теми Синоду Єпископів 2020 року «Еміграція, поселення і глобальна єдність УГКЦ»
12 грудня Храм на Аскольдовій могилі радянська влада і закривала, і перетворювала на ресторан…
12 грудня У Львові відбувся інавгураційний круглий стіл Центру екобогослов’я і сталого розвитку УКУ
12 грудня Про завдання та виклики Світового конгресу українців та української діаспори говорили у катедрі Святого Володимира Великого в Парижі
12 грудня 13 грудня відбудеться проща до івано-франківського собору Воскресіння Христового
12 грудня Вийшов друком щоденник буковинського священника Келестина Костецького «Записи душпастиря»
12 грудня У рамках підготовки до 300-ліття Замойського собору в УКУ відбувся семінар