Митрополит Андрей Шептицький. Народна лічниця

20 вересня 2015

Завдяки Андреєві Шептицькому у Львові створено лікарню, де допомагали людям без огляду на їхній майновий статус, віру чи національність. Задум цього медичного закладу виник 1902 року в українського лікаря Євгена Озаркевича, на чий заклик охоче відгукнулась громадськість. На опікуна установи засновники товариства «Народна лічниця» запросили Митрополита Андрея Шептицького, який передав та обладнав за власні гроші (понад 7 000 крон) дім для потреб медзакладу поблизу Собору Святого Юра — нині він знаходиться вулиця Озаркевича, 4. Шпиталь відкрився 111 років тому.

У 7 кімнатах-залах розмістилися такі відділи: внутрішніх хвороб, дитячий, хірургічний, окулістичний, вушний, дерматологічний. Надання допомоги будувалось таким чином, що заможні пацієнти сплачували за лікування, а грошей вистачало на допомогу бідним безкоштовно.

У 1909 році Андрей Шептицький передав лікарні триповерховий будинок ченців-студитів авторства архітектора Івана Левинського. Пізніше для шпиталю передали два поверхи нового 5-поверхового будинку поруч, де знаходився монастир священномученика Йосафата — «Студіон». Успенська лавра монахів Студійського уставу в Уневі замовила у фірми Сіменс для лікарні рентгенотерапевтичний апарат на значну на той час суму — 33 000 злотих.

Потреба лікарні стала ще більш нагальною після окупації Галичини Польщею. Державні медзаклади часто відмовляли українським пацієнтам, а саме ветеранам Української Галицької Армії, які боролися з поляками. З кожним роком лічниця-амбулаторія ставала популярнішою серед населення Галичини, кількість звернень зростала, відтак потреба побудувати повноцінний шпиталь ставала щораз більш нагальною. Ідею будівництва нової лікарні підтримали українські громади у всьому світі. Митрополит навіть інвестував у видобуток золота на о. Суматра в Індійському океані, аби дістати потрібну суму. На спорудження і облаштування шпиталю, яке тривало 8 років, витратили 700 000 злотих. На початку 1938 року шпиталь збудували, одностайним рішенням громадської ради на посаду його директора призначено доктора Тита-Євгена Бурачинського, який запропонував назву: «Український шпиталь „Народна лічниця“ імени Митрополита Андрея Шептицького».

Лікарня мала найсучасніше медичне обладнання в Україні на той час і складалась із трьох відділів: внутрішніх хвороб, хірургічного і гінекологічного. Після закінчення будівництва Митрополит розпорядився, щоб монахині Святого Вікентія доглядали хворих — 15 сестер піклувалися про 120 хворих. Це згромадження передало на потреби шпиталю необхідні речі та 60 000 злотих.

Після Другої світової війни більшовики зберегли старий персонал лічниці — їх зокрема вразила жертовна праця черниць. Влада обмежилась перейменуванням закладу на третю міську лікарню. Після проголошення незалежності вона відновила свій статус — сьогодні «Благодійна установа Шпиталь імені Митрополита Андрея Шептицького» допомагає сотням людей.

Новини УГКЦ

12 грудня Церковний дзвін став дзвоном пам’яті за загиблими воїнами України
12 грудня Постійний Синод УГКЦ обговорив стан підготовки головної теми Синоду Єпископів 2020 року «Еміграція, поселення і глобальна єдність УГКЦ»
12 грудня Храм на Аскольдовій могилі радянська влада і закривала, і перетворювала на ресторан…
12 грудня У Львові відбувся інавгураційний круглий стіл Центру екобогослов’я і сталого розвитку УКУ
12 грудня Про завдання та виклики Світового конгресу українців та української діаспори говорили у катедрі Святого Володимира Великого в Парижі
12 грудня 13 грудня відбудеться проща до івано-франківського собору Воскресіння Христового
12 грудня Вийшов друком щоденник буковинського священника Келестина Костецького «Записи душпастиря»
12 грудня У рамках підготовки до 300-ліття Замойського собору в УКУ відбувся семінар