Андрей Шептицький. Рецепти

Андрей Шептицький. Рецепти

Життєпис Великого митрополита

Україна відзначає 150-річчя з дня народження найвидатнішого українця ХХ століття — митрополита УГКЦ Андрея Шептицького, чиї історія життя та вчинки захоплюють. Роман Марія Александр Шептицький народився 29 липня 1865 року в селі Прилбичі на Яворівщині. Він походив із багатого і впливового аристократичного роду, який дав Церкві трьох львівських митрополитів — будівничих собору Святого Юра, що належить до Світової спадщини ЮНЕСКО.

Мати Романа Шептицького писала у спогадах, що син вдався міцним фізично, ніхто не чув його плачу, він завжди був веселий та щебетливий. Коли у п’ятирічному віці дитина вперше почула про життя Ісуса Христа, її мало не до сліз зворушила історія Страстей. Пізніше мати зауважила у хлопчика вервицю — він завжди тримав її у кишені, молився на ній і засинав із нею, обмотаною довкола ручки. Початкову освіту хлопець отримав удома, вчився спочатку у львівській, а потім перейшов до краківської гімназії. Ще тоді він постановив, що буде уніатським священиком та долучиться до Чину оо. Василіан.

Як свідчили його близькі, у хлопцеві поєдналися ангельська доброта та лицарська відвага, готовність обороняти слабких. У 18 років Роман Шептицький вступив на військову службу, одна важко захворів та був комісований. У 1884 році юнак вступив на правничий факультет Краківського університету, хоча мріяв якнайшвидше посвятити себе Богу. У жовтні 1887 році батько спорядив Романа у подорож до Російської імперії, під час якої він побував у Києві. Юнак щиро прагнув об’єднання східної та західної церков і з цією метою вирушав на схід. Наступного року Роман побував на аудієнції у папи в Римі, в якого отримав благословення стати уніатським священиком. Ще тоді хлопцеві заповіли, що буде «майбутнім митрополитом Русі».

У Шептицького справді була стрімка монаша і церковна кар’єра. 13 вересня 1888 року у Добромильському монастирі Василіянського Чину Роман склав перші чернечі обіти і прийняв ім’я Андрей. Через чотири роки його висвячено на священика, ще через п’ять — на єпископа Станиславівського, у цьому сані він пробув лише рік і два місяці. По смерті митрополита Юліана Сас-Куїловського Шептицького 17 грудня 1900 було номіновано Галицьким митрополитом. Інтронізація відбулася 12 січня 1901 у соборі Святого Юра у Львові. Митрополит Андрей впродовж 44 років княжив на львівському престолі. За цей час влада на Галичині мінялася сім разів, але митрополиту вдалось зберегти Церкву і дати їй сили пережити радянську окупацію.

Із 1901 року митрополит виступав членом Галицького Сейму, а пізніше увійшов до австрійської палати лордів. Ці повноваження він використовував для оборони прав українців, агітував за українське шкільництво та створення університету. Митрополит зреформував богословську освіту, подбав про відкриття нових семінарій. Найбільш здібні майбутні душпастирі навчалися закордоном. Він заснував низку монастирів та чернечих згромаджень. У 1928 році він створив Богословську академію з філософським та теологічним факультетами, що давала якісну європейську освіту. У планах митрополита було створення на базі академії повноцінного університету, однак цьому зашкодила війна.

Андрей Шептицький був щедрим покровителем мистецтв, освіти та спонсором різних благодійних акцій. У 1902 році він заснував товариство «Народна Лічниця», яке пізніше розбудувало сучасну лікарню у Львові. Заснований ним «Церковний музей» у 1913 році став унікальним «Національним музеєм». Він вкладав гроші у нафтовий бізнес та нерухомість у Європі. Оборона Східної Церкви і прав українців, неймовірна щедрість, чуйність та простота невдовзі принесли йому широку підтримку і захоплення.

Андрей Шептицький був справжні народним дипломатом, завдяки його зусиллям у 1919 році Ватикан визнав УНР. Після Першої світової він вирушив до США для збору грошей для сиріт. В Америці мав зустріч із президентом Ворреном Г. Гардінгом та першими особами держави. Навіть у часи першої радянської окупації 1939–41 року він працював над створенням Єдиної української церкви, а також унійної церкви на території всього СРСР. Під час Другої світової війни митрополит Андрей організував кампанію порятунку євреїв, не побоявся написати листа Гітлеру про жорстокість до радянських військовополонених. Він був безстрашним супроти нацистського та большевицького режимів. Понад усе ставив цінність людського життя, шанував будь-яке віросповідання, любив кожну націю.

У наші дні триває процес беатифікації митрополита Андрея Шептицького. У липні 2015 року Папа Франциск затвердив документи, які стосуються визнання геройськості чеснот великого українця… Його спадщина вражає та надихає.

Новини УГКЦ

18 жовтня Владика Йосиф Мілян у Люрді розповів про підготовку III Форуму мігрантів УГКЦ і презентував діяльність ПМВ
18 жовтня Книги, документи, епістолярну спадщину та фотосвітлини про владику Івана Лятишевського представили в академії Івана Золотоустого
18 жовтня У Філадельфії говорили про перші політичні процеси у підсовєтській Україні
18 жовтня В Івано-Франківській духовній семінарії презентували папську енцикліку «Laudato Si»
18 жовтня Новий навчальний семестр ліцензіату з канонічного права розпочався з вивчення «Чернечого права»
18 жовтня У Львові представили програму заходів з нагоди вшанування пам’яті митрополита Андрея та 30-ліття виходу УГКЦ з підпілля
18 жовтня Священник УГКЦ став лауреатом нагороди «Людина польсько-українського поєднання»
17 жовтня В Одесі триває зустріч Патріаршої комісії у справах монашества із синкелами у справах монашества та вищими настоятелями чернечих спільнот УГКЦ